зомлівати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
зомлівати (зомліти) — втратити пам ять … Лемківський Словничок
зомлівання — зімліва/ння, я, с. Дія і стан за знач. зомлівати … Український тлумачний словник
зомліти — див. зомлівати … Український тлумачний словник
умлівати — (вмліва/ти), а/ю, а/єш, недок., умлі/ти (вмлі/ти), і/ю, і/єш, док. 1) Знемагати від якого небудь сильного переживання, враження, відчуття великої втоми і т. ін. || тільки недок., за ким. Страждати від кохання. || Перебувати у стані розслабленості … Український тлумачний словник
зімлівати — див. зомлівати … Український тлумачний словник
омлівати — а/ю, а/єш, недок., омлі/ти, і/ю, і/єш, док., рідко. Те саме, що зомлівати 1) … Український тлумачний словник
омдлівати — мліти, зомлівати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
позомлівати — а/ємо, а/єте, док. 1) Зомліти, знепритомніти (про всіх чи багатьох). 2) Затерпнути (про руки, ноги і т. ін.) … Український тлумачний словник
терпнути — 1) (про тіло / його частини утрачати чутливість), німіти, ціпеніти, дерев яніти, затерпати, затерпнути, клякнути, заклякати, закляк(ну)ти, замлівати, замліти, зомлівати, зомліти, у[в]млівати, у[в]мліти, у[в]клякати, у[в]клякнути, у[в]клякти,… … Словник синонімів української мови